Міністерство освіти України Коломийський педагогічний коледж Прикарпатського університету імені Василя Стефаника ПСИХОЛОГІЯ Особливості спілкування молодших школярів. Курсова робота студентки ІV курсу групи Б Боєчко Мирослави Іванівни Керівник: Микитюк Г. Ю. Коломия 2000 р. План. І. Вступ. а) “Поняття про спілкування”. ІІ. Основна частина. 1. Рівні спілкування. 2. Темперамент і його значення при спілкуванні. а) особливості спілкування екстравертів та інтравертів. 3. Слухання – одне з важливих компонентів спілкування. а) визначення вміння слухати; б) роль статі; в) соціальне і експресивне спілкування; г) теорія Е. Бьорна. 4. Характерні риси спілкування молодших школярів. а) інтуїція; б) соціонічні функції; в) адаптації і дезадаптація; г) ознаки спілкування молодших школярів; д) співробітництво і спілкування. 5. Конфліктні ситуації спілкування. а) конфлікт; б) методика ведення суперечки; в) відокремлення і спілкування. 6. Вплив дорослих на особливості спілкування дітей. а) сім’я. ІІІ. Практична частина. Вчимо дітей спілкуванню. IV. Висновок. 1. Значення спілкування. а) розвиток соціально-комунікативної активності; б) основні ознаки соціально-комунікативної активності. І. Важливим елементом людського співжиття взаємин є психічні контакти і спілкування. Потреба у контакті з подібними до себе існує й у тваринному світі, однак спілкування – це величезний дар набуток суспільного буття людини. Завдяки спілкуванню людина пізнає світ, власну духовність, підтримує психологічний зв’язок з іншими людьми через масові засоби комунікації й безпосередні контакти на вулиці, у театрі й кіно. Дефіцит спілкування, дружніх відносин викликає ускладнення і навіть напруженість, конфлікти між людьми, а то й захворювання. У спілкуванні дуже важливим є необхідність зрозуміти, що кожна людина – найбільша цінність суспільства. А тому слід поважати кожного, з ким спілкуєшся. 2.1. Американський психолог Е. Т. Шостором вважає, що існує 2 основних рівні (типи) спілкування – маніпуляція і актуалізація. Маніпуляція – це відношення і поводження з людьми, як з речами. Актуалізація – це визнання незалежності іншого і його права бути іншим, природність, повнота емоційного життя у дану конкретну мить спілкування. Російський дослідник В. М. Сагатовський визначає чотири таких рівні: 1) маніпуляція; 2) “рефлексивна гра” – взаємовідносини, коли людина прагне “обіграти” партнера, показати неспроможність його планів; 3) правове спілкування. Тут головним є узгодження “проектів поведінки”, визнання норм і правил на основі справедливості; 4) моральне спілкування на основі єдності внутрішніх, духовних начал. Американський психолог Е. Ю. Бьорн вважає, що є шість основних рівнів (або способів) спілкування. Перший – це так би мовити “нуль спілкування” – “заглиблення в себе” (наприклад, мовчазна черга перед кабінетом лікаря або пасажири одного вагона метро). Тут слід зауважити: якщо це і “нуль”, то не “абсолютний”. За власним досвідом кожен знає, що навіть, коли не висловлено жодного слова, люди все одно придивляються один о одного, виникають гіпотези і оцінки про того чи іншого, складається “орієнтовна основа” спілкування, хоча ми про неї і забудемо, коли вийдемо з черги чи вагону. Другий рівень – це ритуали – формалізовані варіанти спілкування, що визначаються прийнятими суспільством нормами (привітання, прощання, подяка за послуги). Третій рівень – робота. Тут не треба особливих пояснень, бо кожен знає, що таке плідне, конструктивне робоче спілкування. Четвертий – розваги. Є певні правила, тон, доречний для спілкування у різних за характером і складом компаніях, товариствах. П’ятий рівень – “ігри” в концепції Е. Бьорна одне з центральних понять. Ця книга, що одержала всесвітнє визнання так і називається: “Ігри, в які грають люди”. Що ж таке гра? Це – спілкування на двох рівнях, коли людина зображує одне, а насправді має на увазі зовсім інше. Будь-яка гра має свого роду пастку, яка спрацьовує при наявності у противника слабкого місця (сентиментальність, дратівливіст...